Для Віктора Януковича з наближенням мисливського сезону готують безпечну зону для полювання в Дніпровсько-тетерівському лісо-мисливському господарстві.
Щоб максимально унебезпечити президента від ризиків, пов’язаних з полюванням, для Віктора Федоровича ізолюється великий шматок лісу між селами Авдієва Нива, Ритні, Рихти. Це квадрат майже чотири на чотири кілометри, більше тисячі га лісу. Раніше там були традиційні місця збору грибів для жителів згаданих сіл, а також саме там завжди полював Віктор Федорович. Про це автору повідомили люди, які живуть на території господарства, і з якими автор спілкувалася під час підготовки попередніх матеріалів про мисливські угіддя Віктора Федоровича.
Зокрема, автор саме на цих угіддях фотографував вишки для відстрілу кабанів, побудовані за часів прем’єрства Януковича в 2007 році. Тоді керівник господарства Микола Гордійчук розповідав, що полювання в господарстві заборонено. Але місцеві стверджували, що заборона стосується лише простих мисливців, а прем’єр-міністр користується цими вишками регулярно. Це підтверджував журналістам і Леонід Кравчук, який там полював разом з прем’єром. Нині старі вишки прибрали – будуються нові, вищі та міцніші.
Навколо лісу з вишками нині в розпалі будівельні роботи по зведенню частоколу. Його висота сягає три метри довжина близько чотирьох кілометрів. Цей факт автору підтвердили і в Богданівській сільській раді. Біля будівництва, на узбіччі дороги з’явилися плакати, які повідомляють, що це буде центр розмноження та вирощування оленів. А навіщо тоді вишки для відстрілу? Чи те, що пишеться на плакатах, просто зла іронія?
Колись територія Дніпровсько-тетерівського господарства – понад 30 тисяч га – мала статус заповідної і вхід туди простим смертним був заборонений. Та в період свого першого прем’єрства Віктор Федорович облюбував ці місця для полювання і постарався, щоб цей статус було ліквідовано. Однак закритість території залишалася. Керівництво господарства пояснювало це підпорядкуванням Кабінету міністрів та особливим режимом відвідування через наявність державних резиденцій «Острів» та «Акація».
Потім ці резиденції були приватизовані фірмою «Дім лісника». Як відомо, вона близька до бізнесу родини Віктора Януковича. При цьому пропускний режим на території господарства зберігся.
Цю абсолютно незаконну закритість території автору цікаво пояснював директор господарства Микола Гордійчук. Він розповідав, що в ліс нікого не пускають, бо їх господарство знаходиться за крок від отримання статусу заповідника.
Однак, коли президент Віктор Ющенко підписав указ про внесення господарства до переліку заповідних територій шляхом перетворення на Національний парк, залежне від Януковича керівництво Дніпровсько-тетерівського господарства почало блокувати виконання цього рішення. Мовляв, не можна тут робити Національний парк, бо територія господарства жахливо радіоактивно забруднена. Розсмішили!!! Адже якщо це правда, то охорону екс-прем’єра та нинішнього президента Януковича потрібно судити, адже вона неодноразово допускала тривале перебування високопосадовця на небезпечній для життя території.
Одним словом з заповідним статусом нічого не вийшло. А керівник Господарства Микола Гордійчук за боротьбу з «заповідництвом» отримав підвищення – очолив Громадську організацію «Товариство мисливців та рибалок «Кедр». Ця структура також близька до бізнесу родини Януковича. Працівники Дніпровсько-тетерівського господарства влучно називають її «надструктурою» над їх державною організацією.
Отже у підсумку господарство, яке було заповідним, залишилось закритим, як заповідник, але змінило статус на мисливський.
Нині це мисливське господарство, більше закрите ніж в попередні роки. На в’їздах в ліс чатують охоронці, які пропускають лише за перепустками. Коли приїжджають віп-мисливці, пости з’являються і всередині господарства таким чином ізолюються ті чи інші шматки лісу. Окремі дороги час від часу перекриваються шлагбаумами. Плюс господарством завжди розїзджають «природоохоронні» патрулі, які чомусь мають нашивки приватної фірми з Донецька – «Деліт», бійці якої охороняють і відоме «Міжгір’я». Біля сіл, які знаходяться в господарстві, і які Янукович, на його превеликий жаль, ніяк не може ліквідувати, розставлені сотні плакатів, які попереджають, що в ліс ходити не можна, рибу ловити не можна, плавати на човнах не можна, гриби збирати не можна. Плакатами звичайно наших людей не дуже зупиниш. Тому патрулі час від часу ловлять людей в лісі і залякують.
Але попри такі міри жителі сіл все одно не хочуть сидіти в межах відведених їм зон і просочуються у ліс. Тому, очевидно, і з’явилася думка оточити його парканом.
По-суті, всі 36 тисяч га господарства перетворилися на приватну власність одного віп-мисливця. З одним лише зауваженням. Справа в тому, що законна приватна власність на землю, це не лише права, але і обов’язки. Наприклад, якби цей ліс був приватизований насправді, то власнику довелося би платити податок на землю, а це величезні кошти зважаючи на величину лісу. А так нічого платити не треба, більше того – будь-який благоустрій фінансується Держлісом. Лише в цьому році платники податків виклали кілька мільйонів гривень на лісників і охорону, на ремонт доріг, на будівництво майже чотирьох кілометрів паркану, на сотні плакатів з забороною ходити в ліс – фактично за утримання приватного лісу Януковича.
Такий довгий дерев’яний паркан – дороге задоволення. Звідки у Дніпровсько-тетерівського лісомисливського господарства такі кошти, які не мають жодні лісництва, по якій статті вони проведені? І чому господарство дозволяє собі таке марнотратство, якщо зарплати простим робітникам бідняцькі.
Автор звичайно хотіла би почути ці відповіді від керівництва господарства. Тай, чесно кажучи, сподівань на це мало. Рік тому під час спілкування з директором Дніпровсько-тетеріського ЛМГ Андрієм Волковим на всі питання автор та знімальна група СТБ, отримували скупі три варіанти відповідей: «Без коментарів», «Блін», «Камеру розіб’ю».
Р.S. Коли матеріал вже був готовий, автор знайшов у Віснику державних закупівель цікаве оголошення. Дніпровсько-Тетерівське ДЛМГ шукає виконавця на будівництво 20,8 км. лісогосподарських доріг. Конкурс пройде в вересні, тоді ми і дізнаємося скільки коштували державі непотрібні дороги, коли в країні такий дефіцит потрібних.
Дніпровсько-тетерівське господарство і так накрито щільною сіткою хороших доріг. В той же час в селах, які знаходяться в цьому господарстві доріг не має – машини грузнуть посеред сільських вулиць у піску, або у калюжах, зважаючи на сезон. Зате мільйони гривень обійдуть ці села, вони підуть на облаштування доріг серед глухого лісу, мабуть, щоб віп-мисливці могли б на ходу стріляти дичину.